Виконала: Васілєвська Юлія

«Записки українського самашедшого» Ліни Костенко повністю вкладаються саме в нішу суспільно-політичного письма. Події, що реально відбулися у період з 2000-го по 2004-й р., зафіксовано у формі записок якогось вигаданого персонажа. Все просто: мінімум художнього вимислу, максимум правди. В житті, на жаль, занадто багато абсурдного і страшного, щоб стрічку новин не можна було з певної часової дистанції читати як літературу.

• «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко повністю вкладаються саме в нішу суспільно-політичного письма. Події, що реально відбулися у період з 2000-го по 2004-й р., зафіксовано у формі записок якогось вигаданого персонажа. Все просто: мінімум художнього вимислу, максимум правди. В житті, на жаль, занадто багато абсурдного і страшного, щоб стрічку новин не можна було з певної часової дистанції читати як літературу.

Ну хіба, скажіть, це не естетика: державні мужі стоять на тлі величезної афіші «Майстер і Маргарита» – чим вам не Воланд з компанією? Або хіба не поетично сказано «Ґарантом Конституції» (по суті, Ґарантом неконституційних Змін Конституції): «оранжева коричнева чума»? Не треба мати буйну фантазію, щоб бути письменником – досить стежити за новинами і встигати їх фіксувати. І Ліна Костенко, безперечно, зробила дуже правильно, що вдалася до такого невибагливого способу. Справа Ґонґадзе, політичні репресії, просякнутість української влади криміналітетом, війна в Іраку, політика США і Росії, зокрема російської православної церкви, – весь цей політичний бруд і блуд Ліна Василівна зафіксувала для майбутніх читачів, і за це я їй вдячний.

• Ну хіба, скажіть, це не естетика: державні мужі стоять на тлі величезної афіші «Майстер і Маргарита» – чим вам не Воланд з компанією? Або хіба не поетично сказано «Ґарантом Конституції» (по суті, Ґарантом неконституційних Змін Конституції): «оранжева коричнева чума»? Не треба мати буйну фантазію, щоб бути письменником – досить стежити за новинами і встигати їх фіксувати. І Ліна Костенко, безперечно, зробила дуже правильно, що вдалася до такого невибагливого способу. Справа Ґонґадзе, політичні репресії, просякнутість української влади криміналітетом, війна в Іраку, політика США і Росії, зокрема російської православної церкви, – весь цей політичний бруд і блуд Ліна Василівна зафіксувала для майбутніх читачів, і за це я їй вдячний.

Безперечно, Ліна Костенко у цій книжці намагається виглядати по-сучасному.

Авторка пише про новітні технічні реалії

• Найперше, що впадає у вічі, – ненормативна лексика. Чого-чого, а цього я від неї не чекав. Оповідачеві не 80 і навіть не 50 років, а лише трохи за 30. Авторка пише про новітні технічні реалії (інтернет, комп’ютерні ігри, реклама). Сучасним є і жанр книжки – якщо раніше Ліна Василівна писала в геть не сучасному жанрі історичної поеми («Маруся Чурай», «Берестечко»), то цього разу маємо щось на кшталт живого журналу (даремно анотація обіцяє, ніби Ліна Костенко написала роман).

Леонід Кононович

• Однак жанр книжки, вік героя, технічні реалії і лексика – це ще не все. Образ оповідача, на жаль, вийшов психологічно непереконливим (про це вже писав Леонід Кононович) – у його письмі присутнє не-чоловіче (неодноразові твердження про чоловічу слабкість: «мужчини зникають як явище» (с. 10) і т. п.), не-програмістське (літературні дискусії).

Катастрофізм

• Людина „Записок українського самашедшого” розгублена перед дев’ятим валом інформації. Головний герой не знає, як дати раду нескінченним повідомленням, губиться і нервується серед них. Але катастрофічність світу – не рекламний трюк, і читач повсякчас має нагоду не забувати про це.

Навіть у загалом оптимістичному фіналі – під час перемоги Помаранчевої революції („Лінію оборони тримають живі”)

Головний герой роману 35річний програміст, втомлений сімейними чварами і негараздами, настояними на глобальному суспільнополітичному хаосі

• Головний герой роману 35річний програміст, втомлений сімейними чварами і негараздами, настояними на глобальному суспільнополітичному хаосі

Взагалі, катастрофічне мислення, нарікання на зіпсовану сучасність на противагу добрій минувшині, великою мірою притаманне „Запискам українського самашедшого” (само собою, наприклад, одним з наскрізних, хоч і не дуже акцентованих, мотивів книжки є Чорнобиль).

• Взагалі, катастрофічне мислення, нарікання на зіпсовану сучасність на противагу добрій минувшині, великою мірою притаманне „Запискам українського самашедшого” (само собою, наприклад, одним з наскрізних, хоч і не дуже акцентованих, мотивів книжки є Чорнобиль).
• Взагалі, катастрофічне мислення, нарікання на зіпсовану сучасність на противагу добрій минувшині, великою мірою притаманне „Запискам українського самашедшого” (само собою, наприклад, одним з наскрізних, хоч і не дуже акцентованих, мотивів книжки є Чорнобиль).

Гурток феміністок Ліна Костенко зображує доволі гротескно: вони весь час курять

Записки українського самашедшого" Ліни Костенко теж "капсула часу"